Справа от в чім- колектив дискусійного клубу раз на тиждень збирається в одному приміщеннь бібліотеки, складом від 5 до 10 людей й обговорює якусь задану напередодні тему. Базікаємо до тих пір, поки не викристалізується щось цікаве, новеньке- відповідь, яка задовільнила б усіх присутніх.
Розглядаємо версії до тих пір, аж поки не "лишається в живих", одна, до якої додати вже нема що.
Так висновком оговорення: "національна ідея для України" стала думка, що "Україна, на сьогодні, приречена бути переднім краєм між традиційним, азійським світом (нащадком Золотої Орди, якщо хочете) й щвидко розвиваючимся, індивідуалістським, гуманістичним Заходом.
Іншим разом, при оговоренні прблеми толерантності у суспільстві, дійшли висновків, що толерантність є явищем динамічним, залежить від рівня добробуту й освіченності у суспільстві, рівнем відкритості, що панує у даній спільноті.
Лялечки, а не думки!
Користуйтесь, будь ласка, рекомендую, ніхто за порушення авторських прав переслідувати не буде. (Автора ж бо нема :-))
Аж тут... тиждень тому...
Вели бесіду на просту академічну тему "вибір й відповідальність, міра свободи". Тема припорошена нафталіном від середини 20-го століття. Читайте Камю, К’єркегора і Сартра, додати до того, мало що можна.
Аж тут!!!.. (пробачте, піду- таки за валідолом, немає сил терпіти таку муку)
...колективним висновком стала думка, що правильним екзистенційним вибором буде... застрахувати дитину у правильній страховій фірмі ( у амеиканській "нічна фея", а не вітчизняній "сопливий єдинорог") й при чьому треба підписати "правильний" страховий контракт, інакше екзистенційне свято не вдастся, ваша каравела не вийде з порту й т.д.
Екзистенційного вибору не зробила героїня оповідання Лавреньова " сорок перший", яка вбила свого улюбденого, бо він пішов би від неї до своїх, до "білих", її вибір полягає в тім, що її теж вб’ють білогвардійці, мстячи за свого товариша.
Віднині смішним виглядає Тарас Бульба зі своїми словами: "Ну що, синку, помогли тобі твої ляхи?" ,який зробив вибір карати на смерть свого сина за зраду.
Правильним життєвим вибором буде; звернутись до представника американської (бельгійські чи сингапурські не конають, пам’ятаєте?) страхової фірми "Нічна Фея" (не робіть фатальної помилки, звернувшись до "Сопливого Єдинорога") й саме до страхового агента Кирила (ім’я довільне), представника саме "Нічної Феї" й він допоможе Вам укласти правильний контракт, який змінить на краще Ваше Життя, Долю і взагалі...
... коротше, треба довіритись представникові американської страхової фірми "Нічна Фея" Кирилові, решта не ваша справа.
*********************************************************************************
Мене не турбує маніпулятивність ситуації, до нас дійсно завітав страховий агент, що хотів "половити рибку", ще й на дискусійному клубі, чом би й ні?
Те, що учасники клубу не опирались прудкому й наполегливому хлопцеві, теж нормально: волога, мрячна погода не розташовують до великих думок й ламають волю до опору...
Турбує те, що суспільний й емоційний інфантилізм панують над цілими прошарками нашого суспільства, яке, вже скоро як 5 років перебуває у справжній війні, але багато хто з людей не здогадується про це. Каліки й загиблі не наповнюють наші вулиці, а якщо б і наповнювали, то інфантильна людина, бачила б своє- що їх немає.
Хіба не так?
*********************************************************************************
На початку Нової Історії у Європі існували такі заклади, які слугували для розваги "благородних" людей й "чорного люду" також- вони уявляли з себе суміш сучасних звичайних лікарень, дурдомів, тюрем, катівень, де кожен хто приходив, міг посміятись із усіляких потвор: інвалідів, людей з незвичайною зовнішністю, дивних тварин, просто тварин- калік, потикати дуль психічно хворим.
Можна було показати дивовижного злочинця своїй дитині- весело провести "Уїк енд", просто сказавши.
Називалися ці заклади "паноптикумами", в сучасному розумінні означає "зібрання потвор". А першим паноптикумом на території Російської Імперії була знаменита "Кунцкамера" у Санкт Петербурзі.
Бачили?
Минули часи...
Й ми вже не сприймаємо стародавніх жорстокостей, сьогодні ми звикли дивитись на теж саме, тільки по телевізору, а не вживу. Якщо ми побачимо вулицею пенсіонера, який вирішив помірятися силою з автомобілем й програв, нам скорше над усе, стане трохи не по собі.
Тому можна стверджувати, що давня старовина була більш чесною за нинішні часи.
Люди, яких цивілізація нагодувала, розмістила у безпечному місці, надала мождивість безпечного сексу (за неправильний вибір партнера вас не вб’є самець-конкурент, чи родичі, незадоволені Вашим вподобанням, хіба ні?).
Цивілізація, також, подовшила тривалість людчського життя до иеж пристойності, Й апендицит, який трапиться з вами, вже не буде приводом для близьких Вам людей говорити про те, кому дістануться чоботи хазяїна, а хто забере собі його корову... Ми стали жити настільки добре, наскільки можуть дозволити нам умови догляду у звіринці.
Жити в звіринці трохи нудно...
От тому молоде покоління вибирає "Паноптикум"- місце, в якому, за сучасності ми є, водночас й глядачами, й потворами, з яких самі ж сміємось. Це небезпечно.
Ми оповідаємо друзям про нещастя, яке сталося з другом, чи подругою, як чарівну казку. Навіть відмовляємось прийняти думку, що таке буде й зі мною: це справа часу.
Ми уявляємо себе злочинцями, які тішаться своїми маленькими злочинами. Подружня зрада розказана подругам за чаєм звучить потішно.
Можете уявити, щоб щаслива, закохана Іранська жінка розповідала про свої любовні втіхи із коханцем, своїм веселим подругам? :-)
Ага! До чього це я? Це так для сміху...
Ми ділимось оповідями про ці злочини з друзями через соц мережі, тішачись своєю незалежністю й всемогутністю. Прекрасний світ, прекрасних іллюзій: чернеці-коханці, йога для вагітних...
А ну прибрали руки від пісьок! Мама все бачить! Таке здорове, а...!
Й займіться, нарешті справою, віднесіть свої гроші до якогось банку, чи страхової агенції, відкрийте рахунок, який зробить Вашу дитину щасливою.
Це й буде вашим екзистенційним вибором у часи цивілізаційного зламу на нашій планеті. У країні, яка при певному збігу обставин легко перетвориться на криваву м’ясорубку.
P.S. А в сучасній Москві дійсно проводять "паноптикум шоу" за гроші, кажуть людям подобається...
