Я був
сильно схвильований від звістки про
перенесення терміну надання безвізу
Україні. Було відчуття, що Майдан марно
стояв, вимагаючи угоду про Євроінтеграцію.
Було відчуття що нас зрадили.
Заспокоївшись, подумав-
давно кидалось в вічі, що структура
Європейського Союзу була ефективною в
хороші часи. Під час кризи, економічної
чи політичної він починав демонструвати
свої слабкі сторони.
Консенсусне прийняття
рішень, завжди демонструвало відсутність
єдиної позиції з боку ЄС. Під час н6инішніх
викликів ХХІ століття, взагалі невідомо,
чи буде існувати ЄС в найближчі роки?
Головне, на мою думку,
є те, що Україна обрала західний шлях
розвитку.
Навіть розформування
Євросоюзу не буде означати кінця
Європейської цивілізації. Відносини
всередині ЄС легко можуть бути замінені
системою двосторонніх й багатосторонніх
договорів.
Тривожить інше, що
розчарувавшись у відсутності успіхів
у підвищенні якості життя український
електорат під час виборів приведе до
влади проросійські сили. Відмова від
політики модернізації призведе, нарешті
до того, що через 5- 10 років ми завалимось
разом з “Рускім Міром” у прірву.
Треба пам’ятати, що
криза пострадянського простору носить
системний характер, й лишатись незмінною
в довгостроковій перспективі не зможе.
Треба пам’ятати- щоб
уникнути нових потрясінь й катастроф,
безпечніше тікати від “Руского Міра”
якнайдалі.
Немає коментарів:
Дописати коментар