понеділок, 7 жовтня 2019 р.
неділя, 6 жовтня 2019 р.
Вознесенівка. На могилах предків.
https://www.facebook.com/100013680882270/posts/700032410462782/?sfnsn=mo
Миколаів постіндастріал.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=699986107134079&id=100013680882270&sfnsn=mo
Парад міст і автовокзалів. Миколаів.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=699982977134392&id=100013680882270&sfnsn=mo
субота, 5 жовтня 2019 р.
субота, 7 вересня 2019 р.
Поріг рідної домівки.
Так інколи трапляється в житті,
Що повернувшись через кілька днів,
Ні хліба не купив...
Й новин не подививсь...
Що повернувшись через кілька днів,
Ні хліба не купив...
Й новин не подививсь...
Загадка: "Хто такий Сцар?"
Відповідь: "Це освячений чоловіком у жіночому одязі чоловік одягнений у чоловіче на (невідомо з якого хера) вожака спільноти.
субота, 3 серпня 2019 р.
вівторок, 28 травня 2019 р.
Отрывок из биографии Всеволода Новгородцева
Декабрь 1974 года. В разгар славы и успеха заголодал по системе
йогов (21 день) и, переосмыслив жизнь, бросил работу. 1975 год -
лицейский город Пушкин, в бывших царских конюшнях, в танцзале на 2
тысячи человек руководил ансамблем (музыканты из "Мифов"). Под сильным
влиянием жены (с которой уже был в разводе, но съехался снова) решил
эмигрировать. 18 ноября 1975 года покинул Отечество. Австрия,
потом Италия, случайная встреча (в курортном городке Остия под Римом) с
Алексеем Леонидовым , который сагитировал пойти на Би-би-си. В Риме был
вовлечен в христианскую работу, изучал научный креационизм, крестился. В
начале 1977 года перебрался в Лондон.
1 марта 1977 года пришел на работу в Буш-хаус.
http://www.seva.ru/bio/
http://www.seva.ru/bio/
пʼятниця, 22 березня 2019 р.
Передбачення- справа невдячна!
От як бачили наші дні читачі журналу "Техника молодежи" у 70-і роки...
Реальність схожа на сьогодення?
Чи не так?
Різні фантасти описали початок третього тисячоліття, як часи, за які приоритетом розвитку цивілізації буде засвоєння космосу.
Термоядерна енергетика забезпечить основні потреби людства в енергії.
А Всепланетний Інформаторій буде таким потужним, що потрібну інформацію у всесвтній Енциклопедії ми будемо знаходити усього за 4 години...
Чи немає у Вас зайвого квиточка до Марсу???
Чому прогнози авторитетів ніколи не виконуються???
Напевно, у всьому винні когнитивні викривлення!!!
Реальність схожа на сьогодення?
Чи не так?
Різні фантасти описали початок третього тисячоліття, як часи, за які приоритетом розвитку цивілізації буде засвоєння космосу.
Термоядерна енергетика забезпечить основні потреби людства в енергії.
А Всепланетний Інформаторій буде таким потужним, що потрібну інформацію у всесвтній Енциклопедії ми будемо знаходити усього за 4 години...
Чи немає у Вас зайвого квиточка до Марсу???
Чому прогнози авторитетів ніколи не виконуються???
Напевно, у всьому винні когнитивні викривлення!!!
субота, 9 березня 2019 р.
Невміння передбачити майбутнє є злочином!
Невміння передбачити майбутнє є злочином!
Дуже часто ми зустрічаємось з ситуацією, коли невміння передбачити майбутнє призведе до катастрофи.
Цілі професії вимагають такого вміння: лікарі, метеорологи, економісти, інженери, соціологи...
Й скромний вигляд й фраза: "На все воля Божа...", не врятують Вас від в’язниці.
Дуже часто ми зустрічаємось з ситуацією, коли невміння передбачити майбутнє призведе до катастрофи.
Цілі професії вимагають такого вміння: лікарі, метеорологи, економісти, інженери, соціологи...
Й скромний вигляд й фраза: "На все воля Божа...", не врятують Вас від в’язниці.
Чи варто бачити власне майбутнє?
Чи варто бачити авласне майбутнє?
Навіщо це потрібно?
Чи можемо ми достовірно передбачити влсне майбутнє?
Про це поговоримо в наступній раз!
Навіщо це потрібно?
Чи можемо ми достовірно передбачити влсне майбутнє?
пʼятниця, 8 березня 2019 р.
Пастки повсякденної відомості.
Ми всі відчуваємо, що наступне "завтра" буде таким же ж, як і сьогодні.
Й через рік день буде такий же, як і зараз.
Кожна людина боїться змін. До того ж вона схильна тлумачити майбутнє у позитивному для себе ключі.
В цьому "майбутньому" немає власної смерті чи смерті близьких людей, наші діти там ніколи не подорослішають...
А спроба перебігти автомагістраль, для того, щоб встигнути на рейсовий автобус завжди буде вдалою...
Ідеї про можливість радикальних змін, навколо, й для окремої людини персонально, нормальною психікою, найчастіше ігнорується.
Такою ж тупою й неповоріткою є й суспільна свдомість.
Дуже рідко нормальний розум здатний бачити шанс, відкриту можливість. Рідко він бачить й наявний ризик, що загрожує катастрофою .
Втім ми охоче віримо в кінець світу за Одкровенням св. Йоанна, чи потрясіння, які мали нас чекати в 2012-му році, пов’язані з планетою Нібіру.
(планета горить, немов вона знаходиться у атмосферному повітрі, й системі координат верх-низ).
Й через рік день буде такий же, як і зараз.
Кожна людина боїться змін. До того ж вона схильна тлумачити майбутнє у позитивному для себе ключі.
В цьому "майбутньому" немає власної смерті чи смерті близьких людей, наші діти там ніколи не подорослішають...
А спроба перебігти автомагістраль, для того, щоб встигнути на рейсовий автобус завжди буде вдалою...
Ідеї про можливість радикальних змін, навколо, й для окремої людини персонально, нормальною психікою, найчастіше ігнорується.
Такою ж тупою й неповоріткою є й суспільна свдомість.
Дуже рідко нормальний розум здатний бачити шанс, відкриту можливість. Рідко він бачить й наявний ризик, що загрожує катастрофою .
Втім ми охоче віримо в кінець світу за Одкровенням св. Йоанна, чи потрясіння, які мали нас чекати в 2012-му році, пов’язані з планетою Нібіру.
Ми створюємо майбутнє?
- Навіщо задавати таке питання?
- Ми бачимо, що життя прямо на наших очах змінюється. Життя стає невпізнаваним, й таким, що ми передбачити не можемо.
Як зміниться наше життя через 20 років?
Чи може Глобальна Катастрофа знищить все навколо, й ніякого майбутнього не буде?
А як зміниться сама людина через 100 років?
Чи може лишиться такою самою?
(Так уявлялли ХХІ столття у 1913 році...)
- Ми бачимо, що життя прямо на наших очах змінюється. Життя стає невпізнаваним, й таким, що ми передбачити не можемо.
Як зміниться наше життя через 20 років?
Чи може Глобальна Катастрофа знищить все навколо, й ніякого майбутнього не буде?
А як зміниться сама людина через 100 років?
Чи може лишиться такою самою?
(Так уявлялли ХХІ столття у 1913 році...)
пʼятниця, 22 лютого 2019 р.
Молитва.
Солнце свирепое, солнце грозящее,
Бога в пространствах идущего
Лицо сумасшедшее...
Солнце, сожги настоящее
Во имя грядущего,
Но помилуй прошедшее!
(Неизвестный субкультурный поэт)
понеділок, 11 лютого 2019 р.
І що тоді робити?
Зазирнути у вічі Вічності
Вдруге не вийде,
Бо Вічність Єдина!
Й очей відвести не можна,
Раптом Вічність мене покине...
Вдруге не вийде,
Бо Вічність Єдина!
Й очей відвести не можна,
пʼятниця, 8 лютого 2019 р.
Рок н ролл по - камбоджійські.
Чи знаєте Ви, що в 60-і роки в Камбоджі були свої рок-зірки, з’явилися свої "діти квітів"?
Просто ми не знали, а місцеві забули про це.
Все закінчилось трагічно й грандіозно: в квітні 1974 року майже всі рок-виконавці були зібрані й знищені юними борцями за "краще майбутнє для трудящих свого народу".
Півторахвилинний документальний фільм просить не забувати, що в історію Камбоджі була вписана й така сторінка.
https://www.youtube.com/watch?v=Ipq4FefX5Ps
Просто ми не знали, а місцеві забули про це.
Все закінчилось трагічно й грандіозно: в квітні 1974 року майже всі рок-виконавці були зібрані й знищені юними борцями за "краще майбутнє для трудящих свого народу".
Півторахвилинний документальний фільм просить не забувати, що в історію Камбоджі була вписана й така сторінка.
https://www.youtube.com/watch?v=Ipq4FefX5Ps
неділя, 3 лютого 2019 р.
Александр Сотник. Россия спускается в ад.
Видеостатья Александра Сотника «Россия спускается в ад». В связи с тем,
что статья блокируется из-за того, что явно не понравилась в Кремле,,
Сотник обратился к сообществу Ютуб с просьбой перезаливать эту статью на
других каналах.
https://www.youtube.com/watch?v=96lGGKmtDwg
https://www.youtube.com/watch?v=96lGGKmtDwg
четвер, 24 січня 2019 р.
Про паноптикум, екзистенційний вибір й салонне слабоумство.
Рівно тиждень, як відбувся наш черговий дискусійний клуб при обласній бібліотеці, Й рівно тиждень, як не можу заспокоїтись й час від часу тримаюсь за серце й приймаю валідол.
Справа от в чім- колектив дискусійного клубу раз на тиждень збирається в одному приміщеннь бібліотеки, складом від 5 до 10 людей й обговорює якусь задану напередодні тему. Базікаємо до тих пір, поки не викристалізується щось цікаве, новеньке- відповідь, яка задовільнила б усіх присутніх.
Розглядаємо версії до тих пір, аж поки не "лишається в живих", одна, до якої додати вже нема що.
Так висновком оговорення: "національна ідея для України" стала думка, що "Україна, на сьогодні, приречена бути переднім краєм між традиційним, азійським світом (нащадком Золотої Орди, якщо хочете) й щвидко розвиваючимся, індивідуалістським, гуманістичним Заходом.
Іншим разом, при оговоренні прблеми толерантності у суспільстві, дійшли висновків, що толерантність є явищем динамічним, залежить від рівня добробуту й освіченності у суспільстві, рівнем відкритості, що панує у даній спільноті.
Лялечки, а не думки!
Користуйтесь, будь ласка, рекомендую, ніхто за порушення авторських прав переслідувати не буде. (Автора ж бо нема :-))
Аж тут... тиждень тому...
Вели бесіду на просту академічну тему "вибір й відповідальність, міра свободи". Тема припорошена нафталіном від середини 20-го століття. Читайте Камю, К’єркегора і Сартра, додати до того, мало що можна.
Аж тут!!!.. (пробачте, піду- таки за валідолом, немає сил терпіти таку муку)
...колективним висновком стала думка, що правильним екзистенційним вибором буде... застрахувати дитину у правильній страховій фірмі ( у амеиканській "нічна фея", а не вітчизняній "сопливий єдинорог") й при чьому треба підписати "правильний" страховий контракт, інакше екзистенційне свято не вдастся, ваша каравела не вийде з порту й т.д.
Екзистенційного вибору не зробила героїня оповідання Лавреньова " сорок перший", яка вбила свого улюбденого, бо він пішов би від неї до своїх, до "білих", її вибір полягає в тім, що її теж вб’ють білогвардійці, мстячи за свого товариша.
Віднині смішним виглядає Тарас Бульба зі своїми словами: "Ну що, синку, помогли тобі твої ляхи?" ,який зробив вибір карати на смерть свого сина за зраду.
Правильним життєвим вибором буде; звернутись до представника американської (бельгійські чи сингапурські не конають, пам’ятаєте?) страхової фірми "Нічна Фея" (не робіть фатальної помилки, звернувшись до "Сопливого Єдинорога") й саме до страхового агента Кирила (ім’я довільне), представника саме "Нічної Феї" й він допоможе Вам укласти правильний контракт, який змінить на краще Ваше Життя, Долю і взагалі...
... коротше, треба довіритись представникові американської страхової фірми "Нічна Фея" Кирилові, решта не ваша справа.
*********************************************************************************
Мене не турбує маніпулятивність ситуації, до нас дійсно завітав страховий агент, що хотів "половити рибку", ще й на дискусійному клубі, чом би й ні?
Те, що учасники клубу не опирались прудкому й наполегливому хлопцеві, теж нормально: волога, мрячна погода не розташовують до великих думок й ламають волю до опору...
Турбує те, що суспільний й емоційний інфантилізм панують над цілими прошарками нашого суспільства, яке, вже скоро як 5 років перебуває у справжній війні, але багато хто з людей не здогадується про це. Каліки й загиблі не наповнюють наші вулиці, а якщо б і наповнювали, то інфантильна людина, бачила б своє- що їх немає.
Хіба не так?
*********************************************************************************
На початку Нової Історії у Європі існували такі заклади, які слугували для розваги "благородних" людей й "чорного люду" також- вони уявляли з себе суміш сучасних звичайних лікарень, дурдомів, тюрем, катівень, де кожен хто приходив, міг посміятись із усіляких потвор: інвалідів, людей з незвичайною зовнішністю, дивних тварин, просто тварин- калік, потикати дуль психічно хворим.
Можна було показати дивовижного злочинця своїй дитині- весело провести "Уїк енд", просто сказавши.
Називалися ці заклади "паноптикумами", в сучасному розумінні означає "зібрання потвор". А першим паноптикумом на території Російської Імперії була знаменита "Кунцкамера" у Санкт Петербурзі.
Бачили?
Минули часи...
Й ми вже не сприймаємо стародавніх жорстокостей, сьогодні ми звикли дивитись на теж саме, тільки по телевізору, а не вживу. Якщо ми побачимо вулицею пенсіонера, який вирішив помірятися силою з автомобілем й програв, нам скорше над усе, стане трохи не по собі.
Тому можна стверджувати, що давня старовина була більш чесною за нинішні часи.
Люди, яких цивілізація нагодувала, розмістила у безпечному місці, надала мождивість безпечного сексу (за неправильний вибір партнера вас не вб’є самець-конкурент, чи родичі, незадоволені Вашим вподобанням, хіба ні?).
Цивілізація, також, подовшила тривалість людчського життя до иеж пристойності, Й апендицит, який трапиться з вами, вже не буде приводом для близьких Вам людей говорити про те, кому дістануться чоботи хазяїна, а хто забере собі його корову... Ми стали жити настільки добре, наскільки можуть дозволити нам умови догляду у звіринці.
Жити в звіринці трохи нудно...
От тому молоде покоління вибирає "Паноптикум"- місце, в якому, за сучасності ми є, водночас й глядачами, й потворами, з яких самі ж сміємось. Це небезпечно.
Ми оповідаємо друзям про нещастя, яке сталося з другом, чи подругою, як чарівну казку. Навіть відмовляємось прийняти думку, що таке буде й зі мною: це справа часу.
Ми уявляємо себе злочинцями, які тішаться своїми маленькими злочинами. Подружня зрада розказана подругам за чаєм звучить потішно.
Можете уявити, щоб щаслива, закохана Іранська жінка розповідала про свої любовні втіхи із коханцем, своїм веселим подругам? :-)
Ага! До чього це я? Це так для сміху...
Ми ділимось оповідями про ці злочини з друзями через соц мережі, тішачись своєю незалежністю й всемогутністю. Прекрасний світ, прекрасних іллюзій: чернеці-коханці, йога для вагітних...
А ну прибрали руки від пісьок! Мама все бачить! Таке здорове, а...!
Й займіться, нарешті справою, віднесіть свої гроші до якогось банку, чи страхової агенції, відкрийте рахунок, який зробить Вашу дитину щасливою.
Це й буде вашим екзистенційним вибором у часи цивілізаційного зламу на нашій планеті. У країні, яка при певному збігу обставин легко перетвориться на криваву м’ясорубку.
P.S. А в сучасній Москві дійсно проводять "паноптикум шоу" за гроші, кажуть людям подобається...
Справа от в чім- колектив дискусійного клубу раз на тиждень збирається в одному приміщеннь бібліотеки, складом від 5 до 10 людей й обговорює якусь задану напередодні тему. Базікаємо до тих пір, поки не викристалізується щось цікаве, новеньке- відповідь, яка задовільнила б усіх присутніх.
Розглядаємо версії до тих пір, аж поки не "лишається в живих", одна, до якої додати вже нема що.
Так висновком оговорення: "національна ідея для України" стала думка, що "Україна, на сьогодні, приречена бути переднім краєм між традиційним, азійським світом (нащадком Золотої Орди, якщо хочете) й щвидко розвиваючимся, індивідуалістським, гуманістичним Заходом.
Іншим разом, при оговоренні прблеми толерантності у суспільстві, дійшли висновків, що толерантність є явищем динамічним, залежить від рівня добробуту й освіченності у суспільстві, рівнем відкритості, що панує у даній спільноті.
Лялечки, а не думки!
Користуйтесь, будь ласка, рекомендую, ніхто за порушення авторських прав переслідувати не буде. (Автора ж бо нема :-))
Аж тут... тиждень тому...
Вели бесіду на просту академічну тему "вибір й відповідальність, міра свободи". Тема припорошена нафталіном від середини 20-го століття. Читайте Камю, К’єркегора і Сартра, додати до того, мало що можна.
Аж тут!!!.. (пробачте, піду- таки за валідолом, немає сил терпіти таку муку)
...колективним висновком стала думка, що правильним екзистенційним вибором буде... застрахувати дитину у правильній страховій фірмі ( у амеиканській "нічна фея", а не вітчизняній "сопливий єдинорог") й при чьому треба підписати "правильний" страховий контракт, інакше екзистенційне свято не вдастся, ваша каравела не вийде з порту й т.д.
Екзистенційного вибору не зробила героїня оповідання Лавреньова " сорок перший", яка вбила свого улюбденого, бо він пішов би від неї до своїх, до "білих", її вибір полягає в тім, що її теж вб’ють білогвардійці, мстячи за свого товариша.
Віднині смішним виглядає Тарас Бульба зі своїми словами: "Ну що, синку, помогли тобі твої ляхи?" ,який зробив вибір карати на смерть свого сина за зраду.
Правильним життєвим вибором буде; звернутись до представника американської (бельгійські чи сингапурські не конають, пам’ятаєте?) страхової фірми "Нічна Фея" (не робіть фатальної помилки, звернувшись до "Сопливого Єдинорога") й саме до страхового агента Кирила (ім’я довільне), представника саме "Нічної Феї" й він допоможе Вам укласти правильний контракт, який змінить на краще Ваше Життя, Долю і взагалі...
... коротше, треба довіритись представникові американської страхової фірми "Нічна Фея" Кирилові, решта не ваша справа.
*********************************************************************************
Мене не турбує маніпулятивність ситуації, до нас дійсно завітав страховий агент, що хотів "половити рибку", ще й на дискусійному клубі, чом би й ні?
Те, що учасники клубу не опирались прудкому й наполегливому хлопцеві, теж нормально: волога, мрячна погода не розташовують до великих думок й ламають волю до опору...
Турбує те, що суспільний й емоційний інфантилізм панують над цілими прошарками нашого суспільства, яке, вже скоро як 5 років перебуває у справжній війні, але багато хто з людей не здогадується про це. Каліки й загиблі не наповнюють наші вулиці, а якщо б і наповнювали, то інфантильна людина, бачила б своє- що їх немає.
Хіба не так?
*********************************************************************************
На початку Нової Історії у Європі існували такі заклади, які слугували для розваги "благородних" людей й "чорного люду" також- вони уявляли з себе суміш сучасних звичайних лікарень, дурдомів, тюрем, катівень, де кожен хто приходив, міг посміятись із усіляких потвор: інвалідів, людей з незвичайною зовнішністю, дивних тварин, просто тварин- калік, потикати дуль психічно хворим.
Можна було показати дивовижного злочинця своїй дитині- весело провести "Уїк енд", просто сказавши.
Називалися ці заклади "паноптикумами", в сучасному розумінні означає "зібрання потвор". А першим паноптикумом на території Російської Імперії була знаменита "Кунцкамера" у Санкт Петербурзі.
Бачили?
Минули часи...
Й ми вже не сприймаємо стародавніх жорстокостей, сьогодні ми звикли дивитись на теж саме, тільки по телевізору, а не вживу. Якщо ми побачимо вулицею пенсіонера, який вирішив помірятися силою з автомобілем й програв, нам скорше над усе, стане трохи не по собі.
Тому можна стверджувати, що давня старовина була більш чесною за нинішні часи.
Люди, яких цивілізація нагодувала, розмістила у безпечному місці, надала мождивість безпечного сексу (за неправильний вибір партнера вас не вб’є самець-конкурент, чи родичі, незадоволені Вашим вподобанням, хіба ні?).
Цивілізація, також, подовшила тривалість людчського життя до иеж пристойності, Й апендицит, який трапиться з вами, вже не буде приводом для близьких Вам людей говорити про те, кому дістануться чоботи хазяїна, а хто забере собі його корову... Ми стали жити настільки добре, наскільки можуть дозволити нам умови догляду у звіринці.
Жити в звіринці трохи нудно...
От тому молоде покоління вибирає "Паноптикум"- місце, в якому, за сучасності ми є, водночас й глядачами, й потворами, з яких самі ж сміємось. Це небезпечно.
Ми оповідаємо друзям про нещастя, яке сталося з другом, чи подругою, як чарівну казку. Навіть відмовляємось прийняти думку, що таке буде й зі мною: це справа часу.
Ми уявляємо себе злочинцями, які тішаться своїми маленькими злочинами. Подружня зрада розказана подругам за чаєм звучить потішно.
Можете уявити, щоб щаслива, закохана Іранська жінка розповідала про свої любовні втіхи із коханцем, своїм веселим подругам? :-)
Ага! До чього це я? Це так для сміху...
Ми ділимось оповідями про ці злочини з друзями через соц мережі, тішачись своєю незалежністю й всемогутністю. Прекрасний світ, прекрасних іллюзій: чернеці-коханці, йога для вагітних...
А ну прибрали руки від пісьок! Мама все бачить! Таке здорове, а...!
Й займіться, нарешті справою, віднесіть свої гроші до якогось банку, чи страхової агенції, відкрийте рахунок, який зробить Вашу дитину щасливою.
Це й буде вашим екзистенційним вибором у часи цивілізаційного зламу на нашій планеті. У країні, яка при певному збігу обставин легко перетвориться на криваву м’ясорубку.
P.S. А в сучасній Москві дійсно проводять "паноптикум шоу" за гроші, кажуть людям подобається...
