Наближається тепла пора, херсонці святкують свято життя.

    Коли теплішає, я відновлюю щоденні оздоровчі пробіжки на річку.
   
    Там я бачу приблизно таке:

    Моя Батьківщина з дитинства- СРСР нікуди не поділась. Вона продовжує жити в серцях моїх земляків.

Початок Безкінечності.

Відчуття приреченості.

    Жахливі штуки бачу щоденно навколо себе. Мені здається, що "несовкових", здорово мислячих людей навколо вже не лишилось. В моєму місті, може набереться з десяток...

    Це місто, ця країна приречені.

    Хай живе Совок!!!

                                                Святкуємо прихід Весни, "однако"!