Рік чорного лебедя.

   

Наступній рік не є ніяким роком півня, коректніше його було б назвати “роком Чорного Лебедя”. “Чорним лебедем” називають випадок, який неможливо передбачити, але який може нести серйозні наслідки. Дійсно нічого не можна передбачити, ні наступні події в державі, ні в світі, а отже й в своєму приватному житті. Засоби масової інформації сиплять на нас всілякі передбачення:

• Для України наступного року кінцево буде вирішено питання з асоціацією з ЄС.
  Точно?
• Україна в наступному році здобуде вихід з економічної кризи...
  Так, чи ні?
• Росія налагодить відносини з США через Дональда Трампа...
  Так, чи ні?
• Європейська Спільнота в наступному році може розвалитись...
  Чи навпаки зміцнитись?
• Праві популісти в Західному Світі прийдуть до влади й змінять обличчя Вільного світу?
  Це точно відбудеться?
• Росія в наступному році позбудеться санкцій й почне економічне зростання...
  Точно?

Можна оголошувати конкурс на кращого прогностика- аналітика.

Й не дивуватись, коли його виграє дядя Вася, алкоголік й бомж з нашого району.

    А мені лишається жити за гаслом середньовічного лицаря: “Роби, що повинно, та й хай буде, що буде.”

Интересный фильм "После Империи".

Зашкал, в количественном отношении, людей с тоталитарным сознанием, доставшийся нам в наследство от Империи Зла, в странах оставшихся после распада СССР, сильно удручает. Это те люди, которые будут висеть у нас с вами, дорогой читатель, на руках и ногах, не позволяя двигаться дальше в будущее, каким бы оно ни было.

Предлагаю Вашему вниманию фильм, снятый в конце прошлого года Радио «Свобода», который описывает 5 разных судеб в разных странах постсоветского пространства. 5 историй о «постсоветском синдроме». Выводы предлагаю сделать каждому самостоятельно. Попрошу, просто, обратить внимание на несколько моментов:

• В головах людей с русскоязычной идентичностью остались мессианские мотивы; они, как считают, всегда спасали «инородцев и иноверцев» от всяческих бед, жертвуя при этом своим благополучием- отсюда презрение к представителям других народностей, вне зависимости от их успехов.
• Отсюда, сучья зависть к более успешным, зависть присущая целому русскому народу. Эта зависть, в ближайшие годы, будет давить этот народ и не позволит ему выбраться из дерьма. Этот народ обречён на вырождение, в настоящее время он безнадёжен.
• Безнадёжен этот народ, потому что он так и остался в постсоветском умственном пространстве и не может адаптироваться к новым реалиям 21 века.

Что делает «совка» такими немощными в быстро изменяющихся условиях? Почему другие народы, латыши, например (по ходу фильма) не так подвержены синдрому авторитаризма?

Свой ответ буду держать при себе.

 https://www.youtube.com/watch?v=0K9dGGo85Pg